“90 мільярдів — і так амбіційно”: у Єврокомісії відповіли на прохання України про додаткове фінансування

01 вересня 2026 року – Європейський союз дав зрозуміти, що не має наміру переглядати умови 90-мільярдного кредиту для України, незважаючи на зростання оборонних потреб Києва. Про це заявила офіційна представниця Єврокомісії Паула Пінью на брифінгу в Брюсселі, відповідаючи на запитання журналістів.

Для української сторони ця відповідь стала сигналом: розраховувати на автоматичне збільшення допомоги не варто. Доведеться або шукати компроміси, або переконувати партнерів швидше розблокувати інші джерела фінансування.

На уточнювальне запитання, чи вважає Єврокомісія цей кредит достатнім для покриття зростаючих потреб України, пов’язаних із війною, Пінью, за даними “Укрінформ”, відповіла досить жорстко:

«План розподілу коштів на 90 мільярдів євро і так є надзвичайно амбіційним».

Вона також нагадала, що спочатку Брюссель виходив із того, що цей дворічний кредит покриє лише дві третини фінансових потреб України. Решту третини, за задумом європейських партнерів, мають покривати інші донори.

Гроші прив’язані до реформ — і це принципово

Йдеться про кредит, який було затверджено ще на початку року і який передбачає виділення 45 мільярдів євро у 2026-му та ще 45 — у 2027-му. Перші транші, нагадаю, уже пішли: у червні Україна отримала 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки та ще майже 4 мільярди на дрони.

Але головне, на чому наполягають у Брюсселі, — це зв’язок фінансування з реформами.

«Ці виплати пов’язані з реформами, які впроваджуються в Україні, і це критично важливий аспект»,

— наголосила Пінью.

Іншими словами, гроші йдуть не просто так, а під конкретні зміни. І на даний момент у Єврокомісії прогресом задоволені — «дуже хороший прогрес», за їхньою оцінкою.

А що щодо запиту Зеленського?

Нагадаю, що наприкінці серпня президент Володимир Зеленський озвучив дефіцит держбюджету на цей рік у 27 мільярдів доларів і запропонував два варіанти: або використати заморожені російські активи, або отримати частину кредиту ЄС на 2027 рік уже в 2026-му.

Відповідь Єврокомісії на другий варіант — фактичне вето. Брюссель не готовий розривати дворічну схему виплат.

«Ми зосереджені на виконанні того, що вже пообіцяли, а це саме по собі дуже амбіційний план»,

— відрізала Пінью.

У кулуарах пояснювали: якщо Україна отримає частину грошей авансом, це лише перенесе проблему на наступний рік — дефіцит виникне вже у 2027-му.

Інші джерела поки під питанням

Залишається надія на заморожені російські активи. Чотири країни ЄС — Швеція, Нідерланди, Польща та Іспанія — нещодавно закликали повернутися до обговорення цього питання. Однак Бельгія, де зберігається значна частина цих коштів, категорично проти, якщо тягар можливих правових наслідків не буде рівномірно розподілено між усіма державами-членами.

Ще один канал — Європейський фонд миру. Сьогодні верховна представниця ЄС Кая Каллас заявила, що додаткове фінансування, зокрема на протиракетну оборону, може надійти, якщо нарешті розблокують ці гроші.

Що в сухому залишку

Позиція Брюсселя звучить так: «Ми вже даємо дуже багато, дайте нам спокійно реалізувати те, що пообіцяли». Єврокомісія визнає серйозні потреби України, але наголошує, що 90 мільярдів — це історичний за масштабами пакет.

Українській стороні, судячи з усього, доведеться шукати інші джерела закриття бюджетних дір або домовлятися з партнерами, щоб зрушити позицію Бельгії щодо використання російських активів.

Поки що дискусія про додаткове фінансування буде продовжена на неформальній зустрічі глав МЗС країн ЄС, яка відбудеться 2 вересня в Ірландії.