Бізнес в Україні втрачає оптимізм: свіже опитування НБУ за серпень

Вересень в Україні традиційно починається з Дня знань, а для економістів — з чергової порції даних від Національного банку. 1 вересня регулятор оприлюднив результати щомісячного опитування підприємців. І, чесно кажучи, цифри змушують замислитися.

Для українського бізнесу це опитування — не просто статистика, а індикатор настроїв, що визначає стратегії виживання та розвитку. Падіння індексу нижче 50 — тривожний дзвінок, але не вирок.

Бізнес у серпні оцінив результати своєї діяльності стримано — це ще м’яко сказано. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) впав нижче нейтральної позначки в 50 пунктів. У серпні він становив 48,3. Для порівняння: у липні було 50,1, а рік тому, в серпні 2025-го, — 49,0. Тенденція, м’яко кажучи, не тішить.

Що стоїть за цими цифрами? Розбираймося. Як повідомляється на сайті НБУ, опитування проводилося з 4 по 21 серпня, в ньому взяли участь 586 підприємств. І картина, яку воно малює, відображає всі виклики, з якими український бізнес стикається прямо зараз.

Що тисне на бізнес

Список проблем за останні місяці не те щоб сильно змінився, але його вага стала відчутнішою. Підприємства скаржаться на:

• масштабні руйнування виробничих потужностей і складських приміщень — війна продовжує знищувати економіку буквально на очах;
• блокування морських портів — це б’є по експорту та імпорту, порушуючи ланцюги постачання;
• високі ціни на пальне, що збільшує витрати і без того постраждалої логістики;
• дефіцит кваліфікованих кадрів — проблема, яка лише загострюється з кожним місяцем.

Ось вам і відповідь на питання, чому підприємці дивляться в майбутнє без колишнього ентузіазму.

Але є й позитив

Було б нечесно сказати, що бізнес повністю поринув у депресію. Деякі чинники продовжують давати надію. Серед них — стійкий споживчий попит (люди купують, хоч і з оглядкою), міжнародна фінансова підтримка, бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та доріг, стабільна ситуація в енергетиці. Так, зараз немає масштабних блекаутів, і це вже велике досягнення. І, звичайно, сезонний чинник — літо завжди було часом активізації, особливо в будівництві та суміжних галузях.

Хто як переживає серпень

Найкраще, як не дивно, почуваються будівельники. Секторальний індекс у них — 50,7. Так, це падіння з липневих 54,2 і серпневих 54,0 минулого року, але все одно вище нейтрального рівня. Будівельників підтримує бюджетне фінансування — дороги та інфраструктуру відновлюють, і це дає замовлення. Плюс сезон і стійкий внутрішній попит. Будівельники навіть очікують збільшення закупівель матеріалів і нових замовлень, хоча темпи оптимізму дещо спали.

А от промисловість — головний аутсайдер. Її індекс впав до 47,3. У липні було 50,7, у минулому серпні — 48,7. Промисловці очікують зниження обсягів виробництва, падіння замовлень (і внутрішніх, і експортних). Причини ті самі: зруйновані потужності, проблеми з логістикою, нестача людей. Ситуація серйозна, і це прямий наслідок війни.

Торгівля теж не в плюсі — 47,5. Це нижче за липневе 50,8 і серпневе 2025 року (51,8). Торговці страждають від зруйнованих складів і логістичних центрів, високих цін на пальне. Вони очікують зниження товарообігу та закупівель, а маржинальність продовжує падати.

Сфера послуг тримається трохи краще — 49,5. Це зростання порівняно з липнем (48,8) і помітно краще, ніж рік тому (47,0). Послуги підтримує стійкий внутрішній попит, незважаючи на зростання витрат через зруйновану логістику та нестачу кадрів. Є позитивні очікування щодо нових замовлень, що вже непогано.

Ціни зростатимуть

Майже всі сектори очікують прискорення темпів зростання закупівельних цін і цін на свою продукцію. Виняток — будівельники, які сподіваються на невелике уповільнення. Тобто інфляційний тиск нікуди не подівся, і бізнес готується до того, що ціни повзуть угору. Це ще один тривожний сигнал.

Кадри — болюча тема

Ситуація на ринку праці залишається складною. Тільки будівельники планують зберігати або збільшувати штат. В усіх інших секторах — скорочення. Найгірше в промисловості. Дефіцит кваліфікованих кадрів стає хронічним, і це проблема, яку не вирішити простим підвищенням зарплат. Потрібні системні зміни, але в умовах війни про це говорити складно.

Хто брав участь в опитуванні

Структура учасників стандартна: 43,7% — промисловість, 25,9% — послуги, 24,6% — торгівля, 5,8% — будівництво. Великий бізнес — 30,9%, середній — 29,2%, малий — 39,9%. Приблизно третина підприємств мають зовнішньоекономічну діяльність, але майже 40% працюють тільки на внутрішньому ринку.

Що це означає

Серпневе опитування — це симптом, а не діагноз. Бізнес просіла, але не звалився. Економіка продовжує функціонувати, але на межі можливостей. Війна, руйнування, кадровий голод і логістичні проблеми створюють важке тло, яке тисне на очікування.

Однак є й промені світла: будівництво тримається, послуги поступово відновлюються, споживчий попит не провалюється. Нацбанк недарма в березні зберіг облікову ставку на рівні 15% — інфляційні ризики нікуди не поділися, і регулятор готовий посилювати політику, якщо ситуація погіршиться.

Головний висновок: український бізнес адаптується, але втомився. І без припинення війни говорити про повноцінне відновлення поки зарано. Наступне опитування — за вересень, результати оприлюднять у жовтні. Буде цікаво подивитися, чи зміниться тренд.

Результати опитувань відображають лише думку респондентів – керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України. Ознайомитися з повною версією опитування можна в розділі “Щомісячні опитування бізнесу” на офіційному сайті НБУ.