01 липня 2026 року – Національний банк України сьогодні оприлюднив результати щомісячного опитування підприємців. Головна новина: бізнес учетверте поспіль оцінює свою діяльність позитивно. Із застереженнями, з урахуванням усіх ризиків, але загалом – тримається і навіть демонструє помірний оптимізм.
Для українського підприємця це опитування – не просто статистика, а барометр виживання. В умовах повномасштабної війни кожен пункт індексу – це відповідь на запитання: «Чи має країна економічне майбутнє?» І поки що відповідь – «так».
Згідно з даними Нацбанку, індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у червні поточного року становив 50,4. Це трохи нижче від травневого показника (52,1), але вище від нейтральної позначки в 50 балів. Якщо порівнювати з минулим роком – у червні 2025-го було рівно 50,0.
Цифра, прямо скажемо, не героїчна, але в умовах, коли економіка воює не менше, ніж армія, це вже перемога. Бізнес навчився дихати в розрідженому повітрі.
Що гріє душу підприємця?
Оптимізм бізнесу, як не дивно, має цілком матеріальні причини. І список виглядає майже як заявка на нормальне життя:
- стабілізація енергетики – відключення є, але система тримається, і бізнес уже навчився працювати в таких умовах;
- ціни на пальне пішли вниз – повільно, але впевнено, що полегшує логістику та зменшує операційні витрати;
- стійкий споживчий попит – люди продовжують купувати, незважаючи на складні часи;
- зовнішня фінансова допомога – гроші доходять до реального сектора.
Загалом, бізнес живе не на обіцянках, а на конкретних змінах на краще. Нехай маленьких, нехай локальних, але вони є.
Але є й ложка дьогтю
Підприємства досі скаржаться на руйнування виробничих потужностей і логістичної інфраструктури. Зростають витрати на оплату праці – кваліфікованих кадрів на ринку катастрофічно бракує, і працівники диктують свої умови. Крім того, інфляційні та курсові очікування почали дещо посилюватися – це сигнал для НБУ, на який варто звернути увагу.
Тобто, з одного боку – вогник надії. З іншого – важкий тягар проблем, який тягне вниз. І балансувати між ними стає головним мистецтвом українського менеджменту.
Будівельники – герої нашого часу
Найвищий показник серед усіх секторів – у будівельників. Їхній індекс – 54,5. Це четвертий місяць поспіль, коли вони в лідерах. Позначаються сприятливі погодні умови, бюджетне фінансування дорожніх робіт і відновлення пошкодженої інфраструктури.
Будівельники, на відміну від багатьох, дивляться в майбутнє з упевненістю: очікують збільшення замовлень, закупівель матеріалів і навіть наймають нових людей.
Промисловість – на тонкій межі
Промисловість застигла на позначці 50,0. Це рівно нейтральний рівень: ні зростання, ні падіння. Виробництво тримається на рівні попереднього місяця, але без значного зростання. Насторожує інше: промисловці очікують зниження нових експортних замовлень.
Тут грає роль цілий клубок проблем: логістика, блокування кордонів, зовнішньоекономічна кон’юнктура, курс. Промисловці – найобережніші песимісти в цьому опитуванні.
Торгівля повертає позитив
У попередньому місяці торгівля була в невеликому мінусі (індекс 49,6), але в червні піднялася до 50,6. Зниження цін на пальне, достатня пропозиція товарів і стійкий попит – ось три кити, на яких тримається цей сектор.
Торговельні компанії оцінюють товарообіг оптимістичніше, ніж місяць тому, і навіть планують збільшувати закупівлі товарів для продажу.
Сфера послуг – повільно, але впевнено
Сектор послуг зберігає оптимізм уже четвертий місяць поспіль з індексом 50,2. Стабільна робота енергосистеми, налагоджена логістика, зниження цін на пальне – усе це дозволяє компаніям почуватися впевненіше, ніж торік.
Для порівняння: у червні 2025 року індекс сектору послуг був 48,3 – нижче нейтральної позначки. За рік вони зросли майже на 2 пункти. Начебто небагато, але тенденція надійна.
Ринок праці – головний головний біль
Це, мабуть, найтривожніший пункт. Єдиний сектор, де зберігаються позитивні очікування щодо найму, – будівництво. В усіх інших галузях компанії планують скорочувати персонал. Найгірше ситуація в промисловості – там кадровий голод особливо гострий.
Парадокс: бізнес хоче зростати, але не може знайти людей. І це не лише проблема зарплат. Це проблема мобілізації, міграції, демографічної ями. І вирішувати її доведеться вже після війни – але починати думати треба вже зараз.
Хто брав участь в опитуванні?
У червневому опитуванні з 3 по 22 червня взяли участь 587 підприємств. Розподіл за секторами:
- 45,1% – промисловість;
- 25,9% – послуги;
- 23,0% – торгівля;
- 6,0% – будівництво.
За розміром: 32% великих, 29% середніх, 39% малих підприємств. Приблизно третина компаній займаються експортом та імпортом одночасно, ще 9,5% – лише експортом, 17,5% – лише імпортом. І майже 40% взагалі не мають зовнішньоекономічної діяльності.
Що це все означає?
Отже, сухий залишок. Бізнес адаптується. Незважаючи на війну, руйнування, кадровий голод і валютні ризики, підприємства продовжують працювати і навіть дивитися в майбутнє з помірним оптимізмом.
Будівництво стає локомотивом відновлення. Промисловість тримає оборону на нейтральній позначці. Торгівля та послуги потроху оживають.
Головний виклик – кадри. І це не вирішиться простим підвищенням зарплат. Потрібна системна державна політика: професійна освіта, перекваліфікація, демографічна підтримка.
Але факт залишається фактом: український бізнес виживає і навіть зростає в умовах, у яких багато європейських компаній давно б закрилися. Це і є головний висновок із червневого опитування НБУ.

Результати наступного опитування (за липень 2026 року) будуть опубліковані в перший робочий день серпня. Подивимося, чи зміниться щось.
Результати опитувань відображають лише думку респондентів – керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України. Ознайомитися з повною версією опитування можна в розділі “Щомісячні опитування бізнесу” на офіційному сайті НБУ.
