17 червня 2025 року. Україна перейшла від юридичних формулювань до практичних дій в рамках одного з найзначущіших економічних партнерств останніх років. 16 червня Кабінет Міністрів схвалив підготовку до аукціону на розробку найбільшого літієвого родовища «Добра» у Кіровоградській області, що, за даними The New York Times, є першим конкретним кроком щодо виконання травневої угоди з США про корисні копалини. Цей проект стане не лише тестом на здатність Києва залучати великі інвестиції, але й важливим геополітичним жестом, спрямованим на зміцнення зв’язків з Вашингтоном у непростий політичний момент. Успіх проекту може задати стандарт для залучення інвестицій в інші 56 критичних мінералів, визначених угодою.

Стратегічна ставка: чому обрали саме «Добру»?
За інформацією The New York Times, родовище «Добра» — це не випадковий вибір. Його запуск у розробку має потрійне стратегічне значення.
1. Економічне: Ресурси родовища оцінюються в 1,2 млн тонн літієвої руди з вмістом оксиду літію (Li₂O) 1,1-1,4%. Це один з найбільших об’єктів в Україні, здатний зробити країну помітним гравцем на ринку критичної сировини для акумуляторів електромобілів та енергонакопичувачів.
2. Технологічне та інфраструктурне: Проект охоплює два ділянки — «Станкувате» та «Надія». Його реалізація вимагатиме створення з нуля або глибокої модернізації всієї супутньої інфраструктури: від логістичних ланцюжків до енергопостачання, що може дати поштовх розвитку всього регіону.
3. Політичне: Як зазначає РБК-Україна, українська влада розраховує, що демонстрація реальних кроків щодо виконання угоди «зменшить ризики політичного охолодження з боку США — особливо на тлі застою мирних переговорів з Росією». Таким чином, «Добра» стає інструментом економічної дипломатії.
Модель угоди: як розподілятимуться вигоди?
Проект має стати живим прикладом роботи механізмів, закладених в угоді від 1 травня. Згідно з її умовами, які ми детально розбирали раніше, передбачається наступна схема:
- Паритетний розподіл доходів: 50% прибутку від видобутку спрямовуватиметься до спільного українсько-американського Інвестиційного фонду відновлення.
- Реінвестиції та компенсації: Частина цих коштів, згідно з поточними планами, буде реінвестована в українську економіку. Інша частина може бути спрямована на компенсацію США за військову допомогу, надану в роки війни. Також розглядається варіант інвестування в розвиток оборонної промисловості України.
- Рівні права: Жодна зі сторін не матиме переважаючого голосу при прийнятті рішень щодо проекту.
«Це стратегічне партнерство — не лише про ресурси, а й про геополітику»,
— підкреслила на зв’язку з цим міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Кандидати та ризики: хто готовий інвестувати і чого боїться бізнес
Аналітики відзначають інтерес до проекту з боку ключових гравців, пов’язаних з американськими інтересами.
Потенційні інвестори:
- TechMet: Компанія, частково підтримувана урядовими структурами США, яка стежить за «Доброю» з 2023 року і називала її ресурси «надзвичайно значущими».
- Рональд Лаудер: Відомий бізнесмен, близький до експрезидента Дональда Трампа. Саме ці фігури раніше лобіювали відкриття родовища для іноземного капіталу.
Головні перешкоди та вимоги інвесторів:
Незважаючи на інтерес, шлях до багатомільярдних інвестицій повний викликів. Іноземні компанії відкрито вказують на низку серйозних ризиків:
- Застаріла геологічна інформація: Потрібні масштабні та дорогі роботи з сучасної розвідки.
- Зруйнована або відсутня інфраструктура: Необхідно будувати дороги, енергомости, можливо, збагачувальні комплекси.
- Військові ризики: Незважаючи на розташування, загроза ракетних ударів і загальна нестабільність залишаються ключовим стримуючим фактором.
- Репутаційні ризики та прозорість: Інвестори вимагають впровадження сучасних механізмів, таких як контракти про розподіл продукції (Production Sharing Agreement, PSA) та використання міжнародного арбітражу для вирішення спорів. Це необхідно для мінімізації політичних та регуляторних ризиків.
Прогноз: успіх «Доброї» як індикатор майбутнього партнерства
Запуск тендеру на «Добру» — це лише перший, хоч і критично важливий, крок. Його успіх чи провал стане індикатором для всієї угоди з США.
Оптимістичний сценарій: Якщо українській стороні вдасться провести прозорий і конкурентний тендер, врахувати вимоги інвесторів з риск-менеджменту та забезпечити проект необхідними гарантіями, це стане потужним сигналом для всього міжнародного бізнес-співтовариства. «Добра» може перетворитися на флагманський проект, що залучає десятки мільярдів доларів в українську економіку та відкриває дорогу іншим родовищам зі списку 57 мінералів угоди.
Песимістичний сценарій: Бюрократичні проволочки, непрозорі умови або неможливість домовитися про прийнятні для інвесторів механізми захисту капіталу можуть призвести до затягування процесу або виходу ключових гравців з нього. Це не лише поставить хрест на проекті, але й серйозно підірве довіру США до здатності України виконувати свої зобов’язання в рамках складних міжнародних домовленостей.
Таким чином, доля літієвого родовища «Добра» виходить далеко за рамки гірничодобувної галузі. Це — перше практичне випробування для нової моделі економічного та геополітичного партнерства між Україною та Сполученими Штатами. Від того, як Україна пройде це випробування, залежить не лише майбутнє власних надр, але й міцність однієї з ключових зовнішньополітичних осей в її історії.
