Кондитерські вироби в плюсі, горілка — в мінусі: харчова промисловість України показує різноспрямовану динаміку
Дмитро Ковальський | Dmytro Kovalskyi
1 min read
Виробництво харчової продукції в Україні за перші чотири місяці 2003 року зросло на 15,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Однак всередині галузі картина неоднорідна: поки кондитерські та макаронні вироби, пиво та коньяк йдуть у ріст, виробництво горілки, спирту та хліба демонструє спад. Спиртова галузь за січень-квітень виробила на 10% менше продукції, ніж рік тому.
Статистика Державного департаменту продовольства України за початок 2003 року малює картину пожвавлення в одному з ключових секторів економіки — агропромисловому комплексі. Загальне зростання на 15,9% — це серйозний показник, що свідчить про зростання внутрішнього попиту та, можливо, покращенні ситуації з переробкою сільгоспсировини. Однак детальний розбір цифр показує, що далеко не всі сегменти харчпрому почуваються однаково добре. Після складних 1990-х років економіка намацує новий баланс попиту, що особливо помітно на тлі інтеграційних процесів із сусідніми країнами.
Хто в лідерах зростання, а хто — в аутсайдерах?
Згідно зі звітом департаменту, у січні-квітні істотно збільшилося виробництво цілого ряду товарів:
- Цукор-пісок із тростини (на давальницьких умовах);
- Масло, мило господарське;
- Вина виноградні та плодово-ягідні, коньяк;
- Кондитерські та макаронні вироби;
- Мінеральні води, пиво;
- Консерви плодоовочеві та молочні.
Цей список говорить про те, що споживчий попит зміщується у бік більш різноманітного і, частково, більш якісного асортименту. Зростання виробництва пива та консервів може також вказувати на активну підготовку до літнього сезону.
Одночасно зафіксовано зниження виробництва за іншою групою товарів:
- Маргаринова продукція;
- Спирт етиловий, горілка та лікеро-горілчані вироби, шампанське;
- Хліб та хлібобулочні вироби;
- Безалкогольні вироби, майонез.
В офіційному коментарі причина спаду вказана прямо: «зменшення виробництва зазначених видів продукції є насамперед наслідком обмежених можливостей їх реалізації». Простіше кажучи, ринок перенасичений, і виробники змушені скорочувати випуск.
Спиртова галузь: плани є, виконання відстає
Окремої уваги заслуговує ситуація у спиртовій галузі, яка є значним джерелом бюджетних доходів. За даними галузевого ресурсу «Спирт України», за чотири місяці 2003 року спиртзаводи виробили 7 239 тис. декалітрів (дал) спирту, що на 10% менше, ніж за аналогічний період 2002 року.
У квітні було вироблено 1 354 тис. дал, включаючи 190 тис. дал спирту технічного. Затверджена у квітні Програма розвитку галузі намітила мету — зберегти виробництво спирту на рівні минулого року (26 млн. дал). Поки фактчні темпи відстають від цього плану.
«Спирт, вироблений у 2003 році, планується розподілити у наступній пропорції: 84% — для потреб внутрішнього ринку і відповідно 12% — на експорт»,
— повідомляє Державний департамент продовольства.
Що стоїть за цифрами: тренди та виклики для АПК
Подані дані дозволяють виділити кілька ключових трендів:
- Диверсифікація попиту. Зростання у сегментах вина, коньяку, кондитерських виробів та мінеральної води говорить про те, що український споживач поступово переходить від базового набору продуктів до більш різноманітного та premium-сегменту.
- Проблеми традиційних ринків. Спад у виробництві горілки та хліба — тривожний сигнал. Це може бути пов’язано як з посиленням конкуренції та зниженням купівельної спроможності в низькодоходних групах населення, так і зі зростаючою увагою до здорового способу життя.
- Залежність від реалізації. Головною проблемою, на думку самого департаменту, залишається збут. Це вказує на необхідність розвитку роздрібних мереж, логістики та маркетингу, а не лише нарощування обсягів виробництва.
У сукупності ці тренди чітко позначають, що український харчпром стоїть на роздоріжжі. Епоха дефіциту та виробництва «чого завгодно, аби виробити» остаточно пішла в минуле. На зміну їй приходить ера споживчого вибору, де успіх залежить від уміння вгадувати та формувати запити ринку. Ті підприємства, які зможуть інвестувати не лише в обладнання, а й у бренди, дистрибуцію та вивчення споживача, отримають перевагу в цій новій реальності. Для решти ж ризики стагнації та скорочення обсягів, як у сегменті хліба та горілки, будуть лише зростати.
Висновки: зростання є, але воно вибіркове
Загальне 15,9% зростання харчової промисловості — безумовно, позитивний сигнал для економіки, що свідчить про її відновлення після кризових 1990-х. Однак галузь стикається з викликами зрілого ринку: перенасиченням у традиційних сегментах (горілка, хліб) та необхідністю постійної інновації для задоволення мінливого попиту.
Успіх у другому півріччі залежатиме від того, чи зможуть підприємства не лише «вживати заходів щодо усунення недоліків», як обіцяють трудові колективи, а й ефективно адаптуватися до ринкових реалій. Для держави ж ключовим завданням залишається створення умов, за яких виробнику буде вигідніше інвестувати в якість та маркетинг, ніж скорочувати обсяги через «обмежені можливості реалізації». Українські експортери, які спостерігають за зростанням попиту на європейському ринку, бачать у цьому тренді як виклик, так і можливість.
