«Метінвест» нарощує обсяги: виробництво сталі зросло на 5% попри дефіцит коксівного вугілля

Вчора група «Метінвест», що управляє гірничо-металургійними активами Ріната Ахметова, звітувала про підсумки 2006 року. Цифри свідчать: найбільший український сталеплавильний холдинг не просто утримав позиції на ринку, що зростає, але й зробив стратегічно важливі кроки для зміцнення своєї незалежності. Ключовий показник — виплавка сталі — зріс на 5,1%, досягнувши 8,554 млн тонн.

Це зростання було досягнуто в непростих умовах. Світовий ринок торік зіткнувся з дефіцитом та високими цінами на коксівне вугілля — ключову сировину для чорної металургії. І тут «Метінвест» продемонстрував переваги вертикально-інтегрованої структури: власний вугільно-коксовий дивізіон не лише забезпечив потреби компанії, але й наростив видобуток.

Зростання зсередини: вугілля, руда, кокс

Саме ставка на власну сировинну базу стала драйвером торішніх успіхів. Гірничорудний дивізіон групи показав вражаючу динаміку:

• виробництво окатишів зросло на 27,1% (до 12,3 млн т);
• випуск концентрату збільшився на 9,5% (до 17,5 млн т).

Власний видобуток вугілля піднявся на 5% до 5,7 млн тонн, що дозволило наростити виробництво доменного коксу на коксохімічному виробництві МК «Азовсталь» одразу на 10%.

Щоправда, загальний обсяг виробництва коксу по групі все ж скоротився на 3% — до 4,893 млн тонн. Але причина тут позитивна: зниження відбулося за рахунок скорочення продажів стороннім споживачам. Компанія перенаправила ресурси на внутрішні потреби, зміцнюючи свою технологічну ланцюг.

Підсумкові цифри: весь ланцюг у зростанні

Ситуація «від руди до прокату» виглядає гармонійно. Окрім зростання сталі, група збільшила:

• виплавку чавуну — 7,3 млн т (приріст близько 5%);
• виробництво готового прокату — 8,6 млн т (приріст близько 9%);
• випуск труб — близько 600 тис. т (також зростання).

Фактично, всі ключові переділи показали зростання на 5-9% порівняно з 2005 роком. Це вказує на збалансований розвиток, а не на точкові успіхи.

Що це означає для ринку?

Підсумки «Метінвесту» — це хороший барометр для всієї української металургії. Вони підтверджують, що в умовах високої волатильності на сировинних ринках виграє той, хто контролює максимальну кількість етапів виробництва. Стратегія Ахметова на глибоку вертикальну інтеграцію — від вугільної шахти та залізорудного кар’єру до стану гарячого прокату — виявилася вірною.

Для української економіки такі результати — теж плюс. Вони означають збереження робочих місць, податкових відрахувань і зміцнення позицій одного з флагманів національного експорту в умовах жорсткої глобальної конкуренції. Головне питання 2007 року: чи зможе група зберегти цю динаміку, якщо сировинні ринки продовжать бити рекорди? Успіх «Метінвесту» демонструє українському бізнесу стійкість моделі вертикальної інтеграції в умовах глобальних викликів.