Новий «шовковий шлях» для нафти: Казахстан погодився фінансувати нафтопровід Броди-Плоцьк

Українська енергетична дипломатія, здається, здійснила серйозний прорив. На минулому у Києві засіданні українсько-казахстанської комісії сторони оголосили про принципово важливе рішення. Казахстан офіційно підтвердив свою участь у фінансуванні проекту нафтопроводу Броди – Плоцьк і зобов’язався постачати через Україну до Чорного моря до 8 млн тонн нафти на рік. Це не просто новина, а потенційне перезавантаження всієї логістики вуглеводнів у регіоні.

Якщо відкинути дипломатичні формулювання, суть у наступному: Україна отримує довгоочікуваного стратегічного партнера для наповнення свого нафтотранспортного коридору, а Європа — новий, диверсифікований маршрут для каспійської нафти в обхід традиційних монополістів і вузьких місць на кшталт Босфору. І всі сторони, включаючи Казахстан, у плюсі.

Що садомовилися будувати?

За словами міністра палива та енергетики України Сергія Єрмилова, домовленості носять конкретний характер. По-перше, буде побудовано паралельну ділянку нафтопроводу Одеса – Броди до нафтотерміналу «Південний» завдовжки 52 км із розширенням причальних потужностей. Це дозволить приймати казахстанську нафту, не заважаючи існуючому реверсному потоку російської нафти.

По-друге, і це ключове, Казахстан у особі міністра Володимира Школьника та керівництва «КазМунайГаз» (Узакбай Карабалін, Тимур Кулібаєв) заявив про готовність наповнювати українські нафтопроводи. Умови та частка фінансування будуть уточнені після підготовки техніко-економічного обґрунтування, але політична воля з казахстанської сторони озвучена чітко.

Чому це так важливо для України та Європи?

Проект «Одеса – Броди – Плоцьк» давно перейшов із розряду мрії до категорії економічної та геополітичної необхідності. Європа, як зазначають аналітики, відчуває «значний інтерес» до диверсифікації поставок енергоносіїв з Каспію. Вже підписані попередні угоди з низкою європейських НПЗ, включаючи чеську «Cheska Raffineska» та польську групу «Lotos», про транспортування близько 4 млн тонн нафти.

Для України ж успіх проекту означає:

• Реальне завантаження власної транспортної системи в прямому, а не реверсному режимі.
• Підвищення ролі як транзитного енергетичного хабу, що зміцнює переговорні позиції.
• Технічну модернізацію інфраструктури за рахунок партнерських інвестицій.

Крім того, опрацьовується варіант сухопутного маршруту через Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), що дозволить відмовитися від ризикованого та дорогого перевалювання нафти танкерами.

Що далі? Документи, труби, нафта

План дій розписаний. Вже у третьому кварталі 2003 року (тобто найближчими місяцями) має бути підготовлено та підписано міждержавну угоду про транзит казахстанської нафти. Паралельно «Укртранснафта» вирішує технічне завдання з роздільної прокачки «легкої» казахстанської та «важкої» російської нафти по одній системі труб.

Якщо всі домовленості будуть втілені в металі та контрактах, Україна отримає не просто ще одного транзитера, а повноцінного партнера у створенні альтернативного енергетичного коридору. І тоді проект Броди-Плоцьк із «політичної підтримки» нарешті перетвориться на працюючу бізнес-модель, вигідну всім учасникам. А це, мабуть, найскладніше в енергетиці. Для українських підприємств паливно-енергетичного комплексу та логістики це відкриває перспективи довгострокових контрактів та модернізації інфраструктури.