Польща вимагає від Німеччини по 10 тисяч злотих щорічно для кожної жертви нацизму. Чи прийме Берлін ультиматум Туска?

29 червня 2026 року – Варшава зробила конкретний крок у багаторічному протистоянні з Берліном щодо компенсацій за Другу світову війну. Уряд Дональда Туска передав німецькій стороні детальний план, який передбачає щорічні виплати живим жертвам нацистського режиму. Про це повідомляє Süddeutsche Zeitung.

Для України, яка також веде власний рахунок до історичної справедливості, цей прецедент важливий подвійно. Київ уважно стежить за тим, як європейські лідери вирішують питання компенсацій за минулі трагедії.

Йдеться про 10 тисяч злотих (близько 2 753 доларів США або приблизно 115 875 гривень*) на рік для кожної людини, яка пережила нацистську окупацію. За оцінками польської сторони, зараз таких людей близько 50 тисяч, і їхня кількість щомісяця зменшується приблизно на тисячу.

Загальна вартість програми, за дуже обережними підрахунками, може становити близько 300 мільйонів євро (приблизно 14,72 мільярда гривень*). У 2027 році, якщо Берлін погодиться, з німецького бюджету доведеться виділити перші 100 мільйонів євро (близько 4,91 мільярда гривень*) для покриття потреб усіх зареєстрованих жертв.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вимагає від Німеччини чіткого затвердження плану до кінця 2026 року. У протилежному випадку Варшава погрожує розпочати фінансування виплат самостійно з власного бюджету.

Політичний фон: чому саме 10 тисяч злотих?

Така вимога — не лише про гроші, а й про внутрішню політику. Уряд Туска намагається уникнути звинувачень з боку опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS), яка раніше вимагала від Німеччини астрономічних 1,3 трильйона євро (близько 63,78 трильйона гривень*) репарацій.

Саме тому Варшава шукає формат фінансового «гуманітарного жесту», який не сприймався б у суспільстві як принизлива подачка. У 2024 році Туск уже відхилив пропозицію тогочасного канцлера Олафа Шольца про одноразову компенсацію на суму 200 мільйонів євро (близько 9,81 мільярда гривень*), вважаючи її недостатньою.

Історичний контекст і позиція Берліна

Переговори відбуваються на тлі активного діалогу про історичне минуле та спільну безпеку. Нещодавно під час візиту до Гданська канцлер Німеччини Фрідріх Мерц провів паралель між повоєнним німецько-польським примиренням і майбутнім України в Європі.

Як повідомлялося раніше, Мерц публічно висловив вдячність польському народу за те, що після жахливих злочинів, скоєних німцями в Польщі між 1939 і 1945 роками, двом державам вдалося досягти миру, добросусідства та дружби.

Однак, незважаючи на теплі слова, питання грошей залишається відкритим. На даний момент у Німеччині план не коментують офіційно. Але якщо судити з попередніх реакцій, компроміс буде знайдено. Тільки от цифра навряд чи збігатиметься з тією, яку хоче бачити Варшава.

Що далі?

Ультиматум Туска — це політичний маневр, розрахований як на внутрішню аудиторію, так і на європейських партнерів. Якщо Берлін відмовиться, Варшава почне виплати зі свого бюджету, що вдарить по польській казні, але зміцнить імідж уряду як захисника національних інтересів.

Якщо погодиться — виникне прецедент, на який можуть посилатися інші країни, що постраждали від нацизму. Греція, наприклад, уже давно поглядає у бік Німеччини з аналогічними вимогами.

Час до кінця року є. Буде цікаво.

* Примітка: Усі суми в гривнях наведено орієнтовно, виходячи з курсів валют на 29 червня 2026 року: 1 польський злотий (PLN) ≈ 11,5875 UAH, 1 євро (EUR) ≈ 49,058 UAH. Курси мають довідковий характер і не повинні використовуватися для прийняття фінансових рішень. Актуальний курс можна перевірити на конвертері валют.