Реформа чи оптимізація? Чисельність держслужбовців зменшилась, а зарплата — зросла

За 2025 рік штат органів державної влади в Україні скоротився більш ніж на 5 тисяч осіб, або на 3%. При цьому середня зарплата чиновників у центральних органах влади зросла майже на 10% і до грудня досягла 81 630 гривень (близько 1 900 USD*). Такі дані за підсумками року оприлюднило Міністерство фінансів.

Дискусія щодо ефективності та вартості держапарату отримала нові цифри для аналізу. Згідно з звітом Мінфіну, за минулий рік загальна чисельність працівників держорганів зменшилася на 5 100 осіб: з 169 800 до 164 700. Скорочення торкнулося центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та судових органів.

«Скорочення відбулося в усіх основних сегментах державної служби, зокрема в центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях та органах судової влади»,

— констатує Мінфін.

Менше людей — більша зарплата: парадокс чи логіка?

Незважаючи на скорочення штату, середньомісячна заробітна плата в апаратах центральних органів влади показала зростання. За рік вона збільшилася з 54 400 гривень (≈1 266 USD) у 2024 році до 59 700 гривень (≈1 389 USD) у 2025-му. Річне зростання становило близько 9,7%.

Особливо показовою виглядає динаміка наприкінці року. У грудні 2025-го середня зарплата чиновників досягла 81 630 гривень (близько 1 900 USD*). Однак порівняно з груднем 2024 року зростання виявилося скромним — лише 2,3%, що говорить про можливий вплив річних премій та одноразових виплат на «грудневий» стрибок.

Хто отримав найбільше?

Мінфін виділив відомства, де зарплатне зростання в грудні було найсуттєвішим:

1. Національне агентство з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
3. Державне управління справами.

Зростання доходів у антикорупційному агентстві та регуляторі енергоринку може свідчити про політику цільового матеріального стимулювання співробітників ключових, з точки зору реформ та контролю, відомств. Для українського бізнесу, особливо у сфері ВДЕ, дії НКРЕКП мають пряме вплив на тарифи та умови роботи.

Що це означає: три погляди на одні цифри

Офіційну статистику можна інтерпретувати по-різному, і кожна версія буде частково вірною:

• Версія «Ефективної оптимізації»: Держава скоротила частину низькоефективних посад і направила вивільнені кошти на підвищення зарплат решті фахівців, щоб мотивувати їх і боротися з корупцією. Скорочення на 3% при зростанні ФОП менше, ніж на 10%, може вказувати на економію.
• Версія «Статус-кво з елементами PR»: Скорочення чисельності на 3% — це природна ротація та незначна оптимізація, що не змінює суті роздутого апарату. Зарплатне ж зростання, особливо в «привілейованих» відомствах, лише посилює соціальну нерівність між держсектором та реальною економікою, де середня зарплата значно нижча.
• Версія «Технічного переформатування»: Частина функцій та співробітників могла бути переведена зі статусу «держслужбовців» в інші форми (наприклад, до державних підприємств чи підрядних організацій), що статистично виглядає як скорочення, але не зменшує загальних витрат на управління.

Який із цих сценаріїв ближчий до істини — покажуть не наступні звіти Мінфіну, а практичні результати роботи держави: швидкість впровадження реформ, якість держпослуг та динаміка в рейтингах легкості ведення бізнесу. Поки що цифри фіксують лише кадрово-фінансовий маневр, справжня ціна та цінність якого для економіки ще підлягає оцінці.

Висновки для економіки та платника податків

Подані дані — це лише верхівка айсберга під назвою «ефективність держапарату». Вони не відповідають на головне питання: чи почала держава працювати краще, швидше та чесніше після цих кадрових та фінансових змін?

Для бізнесу ключовим індикатором залишаються не зарплати чиновників, а швидкість ухвалення рішень, прозорість процедур та зниження рівня корупції. Якщо зростання зарплат у АРМА та НКРЕКП призведе до реальних результатів — поверненню активів та справедливим тарифам, — тоді такі витрати можна вважати інвестиціями. Якщо ж ні, то це просто збільшення витрат на утримання системи.

Поки що тренд очевидний: держава продовжує курс на формальне скорочення апарату з паралельним підвищенням його вартості. Кінцева ефективність цієї політики стане зрозумілою лише тоді, коли її результати відчує на собі кожен підприємець, що звертається за ліцензією, дозволом або до суду.

*Примітки: Курс, використаний для розрахунку: 1 USD = 42,9697 UAH (офіційний курс НБУ на 03.02.2026). Розрахунок у доларах (≈1 900 USD) наведено для міжнародного порівняння та носить довідковий характер, не є фінансовою рекомендацією.