Рівень безробіття в Україні впав до 9,3% у II кварталі 2021 року

Київ, 24 вересня 2021 року. Ринок праці України демонструє ознаки відновлення після кризи, спричиненої пандемією. Згідно з даними Державної служби статистики, кількість безробітних у країні у II кварталі 2021 року скоротилася до 1,6 млн осіб, що на 200 тисяч менше, ніж у попередньому кварталі. Рівень безробіття серед населення у віці 15-70 років знизився з 10,5% до 9,3%.

Ключові цифри зі звіту статистики

Обстеження робочої сили, результати якого наводить РБК-Україна, показує позитивну динаміку за основними показниками:

• Зайняте населення (вік 15-70 років): 15,8 млн осіб.
• Безробітне населення (вік 15-70 років): 1,6 млн осіб (проти 1,8 млн у I кварталі).
• Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років: 56,2%.
• Рівень безробіття (вік 15-70 років): 9,3% (проти 10,5% у I кварталі).

Ці дані вказують на те, що відновлення економічної активності після зняття жорстких карантинних обмежень навесні призвело до створення нових робочих місць та повернення частини населення до роботи.

Контекст: прогнози НБУ та загальна динаміка

Позитивна статистика за II квартал загалом відповідає прогнозам регулятора. Як відзначав Національний банк України (НБУ) ще в липні, ситуація на ринку праці покращується. Тоді регулятор оновив свій прогноз, зберігши очікування щодо рівня безробіття на 2021 рік на позначці 9,1%.

Прогноз НБУ на наступні роки також передбачає поступове покращення:

• 2022 рік: рівень безробіття прогнозується на рівні 8,5%.
• 2023 рік: прогноз покращено з 8,5% до 8,4%.

Отже, поточні дані статистики не лише підтверджують тренд на зниження безробіття, але й вселяють обережний оптимізм щодо виконання річного прогнозу.

Аналіз причин та стійкості тренду

Зниження рівня безробіття у II кварталі 2021 року можна пояснити кількома взаємопов’язаними факторами:

1. Сезонний фактор. Другий квартал традиційно характеризується зростанням економічної активності в таких сегментах, як сільське господарство, будівництво та туризм.
2. Пом’якшення карантину. Поетапне зняття жорстких обмежень навесні 2021 року дозволило відновити роботу багатьом підприємствам сфери послуг, торгівлі та громадського харчування, які були найбільш уражені локдаунами.
3. Адаптація бізнесу. Компанії, які пережили найскладніший період, адаптували свої бізнес-моделі (наприклад, розвиток онлайн-торгівлі, доставки), що також потребувало додаткових кадрів.

Головним питанням залишається стійкість цього тренду. Економісти звертають увагу на те, що частина «повернених» робочих місць ще залишається вразливою, а відновлення в деяких галузях (наприклад, міжнародний туризм, розваги) йде повільніше. Крім того, зберігаються структурні проблеми ринку праці, такі як невідповідність навичок шукачів вимогам роботодавців.

Що це означає для економіки та населення?

Зниження безробіття — це, безумовно, добрий сигнал, який має кілька наслідків:

• Зростання доходів домогосподарств: Збільшення кількості працюючих громадян веде до зростання сукупних доходів населення, що може стимулювати споживчий попит і подальше пожвавлення економіки.
• Зниження навантаження на держбюджет: Менша кількість безробітних означає зниження витрат на виплату допомог і соціальні програми.
• Підвищення впевненості: Покращення ситуації на ринку праці зміцнює споживчі та ділові настрої, що важливо для довгострокових інвестицій.

Для українських підприємств, особливо малого та середнього бізнесу, це позитивний сигнал, що вказує на збільшення купівельної спроможності населення та потенційне розширення ринку збуту.

Обережний оптимізм на тлі викликів

Дані Держстату за II квартал 2021 року дозволяють зробити висновок про початок етапу відновлення ринку праці. Зниження рівня безробіття до 9,3% та кількості безробітних до 1,6 млн осіб — це важливий крок у подоланні наслідків пандемійної кризи.

Однак рано говорити про повну перемогу. Ринок праці залишається під тиском як циклічних, так і структурних факторів. Подальша динаміка залежатиме від темпів вакцинації, відсутності нових жорстких карантинів, здатності бізнесу зберігати створені робочі місця та ефективності державних програм з перекваліфікації кадрів. Поточний тренд дає підстави для обережного оптимізму, але потребує продовження зваженої економічної політики, спрямованої на підтримку зайнятості.