Швеція, Литва, Канада та Україна створили Фонд підтримки транспорту: деталі та фото

19 лютого 2026, Стокгольм. Поки одні звикли рахувати збитки в мільярдах і планувати відновлення на десятиліття, інші вчаться рахувати швидше — у місяцях і конкретних кілометрах доріг. 16 та 17 лютого у столиці Швеції відбувся Четвертий Діалог високого рівня з питань транспорту в Україні.

Участь взяли представники понад 20 країн та міжнародних організацій, включаючи наше Міністерство розвитку громад та територій. Захід організував уряд Швеції спільно з Міжнародним транспортним форумом (ITF) у рамках діяльності Групи спільних інтересів для України (CIG4U).

Головна подія — підписання Угоди про створення Фонду підтримки транспорту України. Підписи поставили наша держава, Швеція, Литва та Канада. До Діалогу особисто долучився прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.

З українського боку угоду підписав віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. Як повідомляє пресслужба міністерства, він виступив із вітальним словом та пояснив, навіщо взагалі потрібен цей механізм.

Цифри, від яких не відмахнутися

Кулеба нагадав страшну статистику: від початку повномасштабного вторгнення лише по залізниці росіяни завдали понад 4700 ударів. А всього — десятки тисяч атак на об’єкти транспортної інфраструктури.

«Росія системно намагається паралізувати транспорт так само, як б’є по енергетиці, воді та теплу. Це свідомий терор проти цивільної логістики та людей. Але, попри атаки, транспорт не зупиняється.»,

— заявив він.

Саме для того, щоб транспорт продовжував працювати, і потрібен Фонд. Йдеться не про гігантські будівництва на десятиліття, а про малі та середні проєкти відновлення цивільної транспортної інфраструктури. Бенефіціаром Фонду визначено Міністерство розвитку громад та територій України. Простіше кажучи: гроші підуть туди, де вони найпотрібніші просто зараз.

Що потрапить під фінансування

Угода чітко визначає сфери: автомобільний, залізничний, водний транспорт, міська мобільність та супутня інфраструктура. Тобто все, що дозволяє країні рухатися — в прямому і переносному сенсі. Заступник міністра Сергій Деркач, який очолював українську делегацію в Стокгольмі, презентував досвід України в умовах війни та постійних атак.

Його головний тезис:

«Наш головний урок – стійкість будується на швидких рішеннях, цифровізації, координації всіх рівнів влади та партнерстві з міжнародною спільнотою. Запуск Фонду підтримки транспорту України — це практичний інструмент, який, ми сподіваємося, дозволить швидко реагувати на потреби галузі та запускати конкретні проєкти відновлення».

Крім того, відбулося міністерське кругле коло, де українська сторона презентувала конкретні проєкти для фінансування. Представники країн-партнерів зосередилися на тому, як залучати міжнародну підтримку максимально ефективно.

Хто ще з нами

До спільної Декларації про підтримку України та сфери транспорту приєдналися ще п’ять країн: Данія, Німеччина, Норвегія, Естонія та Велика Британія. У документі йдеться про підтримку рішення запустити Фонд. Віцепрем’єр Кулеба висловив сподівання, що коло учасників розшириться під час Саміту Міжнародного транспортного форуму в Лейпцигу та на Конференції з відновлення України цього року.

Ціна питання та наступні кроки

Щоб зрозуміти масштаб, достатньо зазирнути в оцінку RDNA4. Прямі збитки транспортному сектору України становлять 36 млрд доларів* (близько 1,56 трлн грн). Економічні втрати — ще 46 млрд* (приблизно 1,99 трлн грн). А загальні потреби у відновленні на наступне десятиліття оцінюються у 77 млрд доларів* (понад 3,33 трлн грн). Наприкінці лютого 2026 року мають представити оновлений звіт RDNA5 — і цифри, найімовірніше, будуть ще вищими.

Але за цими мільярдами не варто забувати головне: транспорт — це кровоносна система економіки. Без нього не працюють заводи, не їдуть люди, не везуть товари. І кожен вчасно відремонтований міст, кожна відновлена залізнична колія — це не просто інфраструктура, це повернення до нормального життя.

Що дає цей Фонд на практиці

Якщо дивитися конструктивно, новий механізм має кілька очевидних плюсів.

По-перше, швидкість. Малі та середні проєкти не потребують багаторічних узгоджень. Їх можна запускати тут і зараз, під конкретну потребу — розбомбили переїзд, залатали, відновили рух.

По-друге, фокус на пріоритети. Міністерство розвитку громад як бенефіціар спрямовуватиме гроші туди, де вони критично потрібні, а не туди, де найголосніше попросили. Це знижує ризики розпорошення коштів.

По-третє, розширення кола донорів. Коли є працюючий механізм, приєднуватися до нього простіше. Декларація п’яти країн — лише початок. Лейпциг та Конференція з відновлення обіцяють бути гарячими.

По-четверте, прозорість. Цільовий фонд із чіткими правилами легше контролювати, ніж разові транші. А контроль — це довіра. А довіра — це нові гроші.

Замість післямови

Те, що сталося в Стокгольмі, багато хто назве «черговою міжнародною ініціативою». Насправді це якісний зсув: замість разових пожертв під конкретну біду створюється постійно діючий механізм. Україна отримує не рибу, а вудку. Точніше — цілий набір інструментів для ремонту цієї самої вудки.

Швеція, Литва, Канада та країни, які приєдналися до декларації — Данія, Німеччина, Норвегія, Естонія та Британія — показали: вони готові працювати системно, а не ситуативно. Тепер м’яч на нашому боці. Треба наповнити Фонд грошима, запустити пілотні проєкти й довести, що механізм працює. Найкраща подяка партнерам — це вчасно відремонтована дорога, якою підуть вантажі, та відновлений міст, яким поїдуть поїзди. Тут і зараз, а не у “світлому”, але далекому майбутньому.

До речі, якщо хто забув: оновлений звіт RDNA5 презентують наприкінці лютого. Цифри там, найімовірніше, будуть ще більшими. Але тепер у нас є інструмент, щоб із цими цифрами працювати. А це вже перемога.

*Примітка: суми в доларах США та гривнях розраховано за курсом НБУ на 19 лютого 2026 року (1 USD = 43,292 UAH). Конвертація має довідковий характер. Для актуальних розрахунків використовуйте конвертер валют.