Скільки законів має ухвалити Україна для вступу до ЄС: вердикт віцепрем’єра

16 березня 2026, Київ. Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка назвав приблизний обсяг законодавчої роботи, який має виконати Верховна Рада на шляху до членства в Євросоюзі. Цифра очікувано велика, але без неї нікуди.

— Якщо говорити про всі наші завдання, це близько 300 законів, — повідомив віцепрем’єр.

Розберімося, що стоїть за цією цифрою і як саме влада планує справлятися з таким обсягом законодавчої роботи.

Для українського бізнесу ці 300 законів — не просто бюрократична формальність. Це конкретні правила гри, які визначатимуть умови торгівлі з ЄС, доступ до ринків капіталу та інвестиційні потоки найближчими роками.

Системний підхід замість точкових правок

Тарас Качка пропонує не розпорошуватися на окремі законопроєкти, а йти шляхом формування великих законодавчих блоків. Такий підхід дає змогу охоплювати цілі галузі права, не витрачаючи часу на нескінченні узгодження. Подробиці він розповів в інтерв’ю РБК-Україна.

Замість дроблення законів по одному, ефективніше формувати кілька великих законопроєктів, які охоплюють ключові сфери. Наприклад, це судочинство, правоохоронні органи та Кримінально-процесуальний кодекс, — пояснив Качка.

Частина завдань, за словами віцепрем’єра, вирішується на рівні Кабінету міністрів. Йдеться про судову експертизу, створення наглядових рад, конкурсні призначення в Офісі генпрокурора.

— І має бути не тільки процедура, але й сама організація всередині, яка буде відбирати — теж до неї має бути довіра, — додав він.

Антикорупційна стратегія нового покоління

Серед найближчих ініціатив віцепрем’єр виокремив оновлену антикорупційну стратегію. Йдеться про друге покоління системної роботи з очищення державних процедур.

— Перше покоління цієї стратегії дуже добре спрацювало, не всі сто відсотків пунктів виконані, але рівень виконання досить високий, і він допомагає вичищати такі корупціогенні фактори в бюрократії. І тому ця оновлена антикорупційна стратегія дуже важлива, вона буде акцентована також і на сферу верховенства права, де що можна поправити, — розповів Качка.

У рамках стратегії передбачено фінансовий контроль та аудит. Віцепрем’єр відзначив звіт Марека Бельки, який очолює аудиторську комісію Ukraine Facility.

— Марек Белька, який очолює аудиторську комісію в рамках Ukraine Facility, підготував дуже гарний звіт про внутрішній аудит. Його впровадження фактично приведе нас у відповідність із ЄС. Це перші кроки, на яких ми з Мартою Кос будемо концентруватися, — сказав віцепрем’єр.

Роль міжнародних експертів в інтеграційних процесах

Окрему увагу Качка приділив участі міжнародних фахівців у формуванні українських інституцій та проведенні конкурсів. За його словами, такий досвід потребує взаємної адаптації.

Цей досвід болючий для всіх, тому що треба зрозуміти українську культуру та нові елементи, які приносять міжнародники. Потім з’являються різні інсинуації, чи вони самі працюють, чи ними хтось “ляльководить”, — пояснив він.

Залучення міжнародних експертів необхідне для побудови довіри всередині Європейського Союзу. Качка навів просту та зрозумілу аналогію, яка пояснює, чому це критично важливо.

— Це треба для того, щоб нам довіряли всередині ЄС. Для чого потрібна ця довіра? Треба розуміти, що ЄС працює тоді, коли умовний митник у Миколаївській області видав якийсь документ, і цей документ діє аж до Португалії, без жодних сумнівів, — пояснив віцепрем’єр.

Про терміни вступу та реалістичність очікувань

Відповідаючи на запитання про перспективи вступу до 2027 року, Качка прокоментував позицію голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка утримується від називання конкретних дат. Раніше Зеленський заявляв, що Україна зробить все для підготовки вступу до 2027 року і хоче конкретної дати. У грудні 2025 року Україна та ЄС розпочали змістовні переговори про вступ.

— Те, що ми чули від Урсули фон дер Ляєн, це абсолютно нормальна позиція, що вона не може говорити про дату. І це, до речі, абсолютно нормальна заява від президента Європейської комісії, тому що ці переговори про вступ ми ведемо з державами-членами Європейського Союзу. Поки всі держави-члени Європейського Союзу не погодяться на певну дату, Комісія взагалі не може в таких категоріях говорити. Я думаю, що ця дискусія має тривати далі, доти, доки ця дата не з’явиться, — пояснив віцепрем’єр.

По його словах, активне впровадження реформ у сфері верховенства права здатне створити більш оптимістичну атмосферу для прискорення переговорного процесу. Деякі країни-члени ЄС, як раніше зазначав Качка в тому ж інтерв’ю РБК-Україна, наполягають на ретельній перевірці реформ і готові зачекати зі вступом ще 10-20 років.

— Але якщо ми будемо більш амбітними щодо реформ у сфері верховенства права, це створить більш оптимістичну атмосферу, — додав Качка.

Раніше він також зазначав, що Україна ніколи не виступала за вступ до Євросоюзу “авансом”, адже формальне членство без виконання умов не принесло б країні реальних переваг. Детально про те, як Україна планує отримати конкретну дату вступу, Качка розповідав в інтерв’ю РБК-Україна.

Замість післямови

Три сотні законів — цифра, яка може здатися надмірною. Але якщо подивитися на неї не як на бюрократичний бар’єр, а як на дорожню карту системних змін, картина змінюється. Йдеться не просто про приведення законодавства до європейських норм, а про створення працюючих механізмів, зрозумілих і українцям, і нашим міжнародним партнерам.

Україна послідовно рухається цим шляхом. Грудень 2025 року ознаменувався початком змістовних переговорів про вступ. Робота над 300 законами — це наступні кроки на цьому маршруті. І від того, наскільки якісно вони будуть зроблені, залежить не тільки дата вступу, а й те, в якій країні ми будемо жити вже завтра.