Спрощений податок 6%: у Раді сьогодні внесли законопроект для самозайнятих – таксистів, кур’єрів та майстрів

Київ, 23 жовтня 2023 року. У Верховній Раді сьогодні внесли законопроект, який має вивести з тіні сотні тисяч українських самозайнятих. Група з 18 нардепів, серед яких Ярослав Железняк, зареєструвала законопроект №10166, що запроваджує спеціальний добровільний податковий режим для доходів фізосіб від окремих видів діяльності зі ставкою 6%.

Мета ініціативи – не лише поповнити бюджет, але й гармонізувати українське законодавство з нормами ЄС, створивши правове поле для співпраці з онлайн-платформами.

Кого зачепить новий режим та у чому його суть?

Йдеться про понад 20 видів діяльності, включаючи кур’єрську доставку, пасажирські перевезення таксі, косметологічні, перукарські та інші побутові послуги. За оцінками авторів, нововведення може створити «прозоре та зрозуміле регулювання» для понад 500 тисяч самозайнятих осіб.

Ключові параметри режиму, як повідомляє РБК-Україна:

• Низька ставка податку: усього 6% від доходу.
• Простота адміністрування: не потрібно реєструвати ФОП, наймати бухгалтера чи здавати звітність.
• Добровільність: перехід на новий режим буде виключно за бажанням самого самозайнятого.

«Хто захоче – залишається на звичній для себе системі, що діє зараз»,

— пояснив сьогодні один із авторів документа, нардеп Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі.

Чому це важливо: цифровізація податків та гармонізація з ЄС

Ініціатива має два ключові виміри – внутрішній та міжнародний.

Для України це крок до «детінізації» значного сегменту економіки та спрощення життя для сотень тисяч громадян. Особливий акцент робиться на роботі з онлайн-платформами (Uber, Bolt, Uklon, Glovo тощо), які, за словами Железняка, вже об’єднують понад 300 тисяч водіїв та кур’єрів.

«Це детінізація економіки та істотний крок уперед у цифровізації податків»,

— наголосив парламентарій.

Для міжнародних відносин проект – необхідна умова для гармонізації з правом Європейського Союзу. Він спрямований на імплементацію директиви ЄС DAC7, яка зобов’язує операторів цифрових платформ автоматично обмінюватися податковою інформацією про доходи своїх партнерів. Створення зрозумілого податкового режиму для самозайнятих – це фундамент для виконання Україною цих вимог.

Контекст: посилення податкового тиску

Законопроект з’являється на тлі інших активних кроків влади щодо посилення фіскального контролю. Так, нещодавно Рада ухвалила в першому читанні закон про скасування мораторію на податкові перевірки. Крім того, парламент схвалив підвищення податку на прибуток банків з 18% до 36% на 2024-2025 роки.

На цьому тлі пропозиція для самозайнятих із 6% виглядає швидше як стимул для легалізації, а не як каральна міра.

Аналіз: плюси та потенційні ризики

Переваги ініціативи очевидні:

• Для держави: додаткові надходження до бюджету, інтеграція в європейський правовий простір, отримання даних про реальні обороти в секторі послуг.
• Для самозайнятих: гранично спрощена та дешева легалізація, соціальні гарантії (при подальшому розвитку системи), легальна співпраця з платформами.
• Для платформ: чіткі «правила гри», зниження репутаційних та юридичних ризиків.

Питання та ризики:

• Добровільність: Чи буде 6% достатньо привабливим для масового виходу з тіні? Чи багато хто волітиме залишитися в поточному статусі?
• Адміністрування: Наскільки буде відладжена та зручна цифрова система обліку, особливо для не дуже технічно підкованих фахівців на кшталт майстрів манікюру?
• База для розрахунків: Як точно визначатиметься дохід, особливо при роботі частково через платформи, частково – за готівку?

Ця пропозиція особливо актуальна для українців, які отримують дохід від роботи з іноземними клієнтами через платформи, що допоможе їм легалізувати свої заробітки без зайвого бюрократизму.

Пропозиція, за якою варто слідкувати

Законопроект №10166, внесений сьогодні, – це не просто чергова податкова ініціатива. Це спроба системно вирішити проблему величезного неформального сектору, який існує паралельно зі стрімко зростаючою цифровою економікою. Успіх пропозиції залежатиме від двох факторів: фінальної, технічно бездоганної опрацювання механізму та ефективної комунікації його переваг для кінцевих користувачів – самих самозайнятих.

Якщо режим буде дійсно простим, необтяжливим і вигідним, він може стати одним із найуспішніших кроків з легалізації бізнесу за останні роки. Якщо ж він створить нове бюрократичне навантаження чи виявиться фінансово нецікавим, тінь може лише згуститися. Поки що ініціатива виглядає як зважена й своєчасна відповідь на виклики цифрової епохи та євроінтеграції.