Стан мільярдерів світу сягнув $18,3 трлн: тривожний рекорд нерівності та його наслідки для України

19 січня 2026 року. Світова економічна нерівність у 2025 році досягла нового, тривожного рубіжу. Згідно з щорічним звітом міжнародного об’єднання Oxfam, сукупний стан мільярдерів планети зріс до небувалих 18,3 трильйонів доларів США (близько 823,5 трлн грн), встановивши історичний рекорд. Це зростання не просто випереджає світові економічні показники — воно відбувається зі жахливою швидкістю, поглиблюючи прірву між надбагатими та рештою людства та створюючи, на думку експертів, реальну загрозу соціальній та політичній стабільності.

Цифри, які шокують: темпи зростання та абсолютні значення

Дані звіту Oxfam за 2025 рік демонструють не просто багатство, а його вибухову, ні з чим не сумірну концентрацію в руках вузької групи людей.

• Рекордна сума: 18,3 трлн доларів США (бл. 823,5 трлн грн) — такою є загальна вартість активів світових мільярдерів. Для порівняння, це більше, ніж ВВП таких великих економік, як Китай або США в окремі роки минулого десятиліття, і багаторазово перевищує довоєнний ВВП України, що демонструє масштаб концентрації капіталу за її межами.
• Швидкість зростання: За один лише 2025 рік їхні капітали збільшилися на 2,5 трильйони доларів США (112,5 трлн грн). Темпи цього збільшення склали понад 16%, що в три рази швидше середніх річних показників за попередні п’ять років.
• Довгостроковий тренд: З 2020 року добробут мільярдерів злетів на приголомшливі 81%. Цей період, що включав глобальні потрясіння, став для них епохою безпрецедентного збагачення.
• Рекордсмени: Кількість мільярдерів у світі вперше перевалила за три тисячі осіб. При цьому Ілон Маск став першою людиною в історії, чий особистий стан перевищив позначку в півтрильйона доларів США (бл. 22,5 трлн грн).

«Це не просто статистика. Ці цифри відображають зламану економічну систему, в якій винагорода за працю та капітал розподіляється катастрофічно нерівномірно»,

— коментують в Oxfam.

Нерівність у перспективі: що означають трильйони?

Щоб усвідомити масштаб накопиченого багатства, Oxfam наводить красномовні порівняння.

«Сума в 2,5 трильйона доларів США (112,5 трлн грн), на яку зросли статки мільярдерів за рік, майже дорівнює загальному статку найбіднішої половини населення світу, тобто 4,1 млрд людей»,

— зазначається у звіті.

Ще більш показове інше порівняння: цих коштів вистачило б, щоб повністю подолати крайню бідність у світі 26 разів. Ці дані обнажують парадокс сучасності: ресурси для вирішення ключових гуманітарних проблем існують, але вони сконцентровані в руках тих, хто не ставить такі цілі на перше місце.

Політичний дисбаланс: багатство як інструмент влади

Окрім економічного, звіт Oxfam фіксує небезпечний політичний розрив. Аналіз показує, що мільярдери в чотири тисячі разів частіше займають політичні посади, ніж звичайні громадяни. Це створює систему, де інтереси надбагатих отримують непропорційно велике представництво, а голоси більшості — слабшають.

«Зростаюча прогалина між багатими та рештою населення формує небезпечний і нестабільний політичний дисбаланс,

— попереджає генеральний директор Oxfam International Амітабх Бехар.

— Коли купка людей володіє таким колосальним багатством і впливом, основи демократії та соціального контракту опиняються під загрозою».

Цей дисбаланс проявляється в лобіюванні вигідних податкових законів, послабленні регуляцій на ринках та приватизації прибутків при одночасній соціалізації збитків і ризиків.

Причини та контекст: чому багаті стають ще багатшими?

Аналітики вказують на кілька взаємопов’язаних факторів, що живлять цей тренд:

1. Зростання фондових ринків: Значна частина статків мільярдерів — це акції їхніх компаній. Монетарна політика останніх років та бум на ринках технологій та «зеленої» енергетики створили ідеальні умови для зростання капіталізації.
2. Податкова політика: У багатьох юрисдикціях зберігаються низькі ставки податків на капітал, дивіденди та спадщину порівняно з податками на заробітну плату, що системно дає перевагу власникам капіталу.
3. Криза як можливість: Глобальні потрясіння, від пандемії до енергетичної кризи, часто посилюють ринкову концентрацію, дозволяючи найбільшим гравцям поглинати послаблених конкурентів і нарощувати частку на ринку.
4. Технологічна рента: Лідери цифрової економіки отримують надприбутки за рахунок ефекту масштабу, контролю над даними та створення практично монопольних екосистем.

Прогнози та виклики: куди веде ця траєкторія?

Продовження поточного тренду обіцяє світу нестабільне майбутнє.

• Посилення соціальної напруженості: Зростаюче сприйняття несправедливості може підживлювати популістські рухи, протести та політичну поляризацію як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються, включаючи Україну, де питання справедливості у відновленні країни постають особливо гостро.
• Ерозія суспільного договору: Громадяни можуть втратити віру в те, що економічна система працює на їхнє благо, що призведе до зниження соціальної згуртованості та довіри до інститутів.
• Проблема ефективності економіки: Надмірна концентрація багатства може придушувати споживчий попит (оскільки надбагаті витрачають меншу частку доходу) і стримувати інновації, створюючи бар’єри для входу на ринок нових гравців.

Вихід із цієї спіралі, на думку Oxfam та багатьох економістів, лежить у площині сміливої політичної волі: прогресивного оподаткування, боротьби з ухиленням від сплати податків, інвестицій у суспільні блага та посилення захисту прав трудящих. Без таких заходів розрив буде лише збільшуватися.

Зростаюче усвідомлення цих ризиків змушує навіть самих мільярдерів готуватися до «невідомого майбутнього», інвестуючи в безпеку та технології виживання. Іронія полягає в тому, що їхні дії щодо захисту від потенційних наслідків нерівності лише підкреслюють глибину самої проблеми, яку їхнє власне збагачення продовжує поглиблювати.