Ситуація в Україні залишається не просто новинним фоном, а конкретним економічним фактором для країн регіону. Особливо це помітно на ринку нерухомості Польщі – ключового партнера України.

Нове дослідження, проведене на замовлення одного з провідних польських порталів про нерухомість nieruchomosci-online.pl, дає чіткі цифри, що підтверджують: геополітична тривога, викликана війною, прямо впливає на психологію та гаманець польського покупця житла.
Цифри тривоги: 41% боється розширення війни, 70% чекає зростання соціальної напруги
Згідно з опублікованими результатами дослідження «To my. Polacy o nieruchomościach — IV kwartał 2025», проведеного серед 1013 дорослих поляків, 41% респондентів побоюється розширення війни в Україні на інші країни регіону. При цьому майже чверть (24%) не має чіткої думки, що лише посилює загальну атмосферу невизначеності.
Паралельно 70% поляків очікують у 2026 році посилення соціальних розділів і напруженості всередині самої Польщі. Ця «подвійна тривога» – зовнішня та внутрішня – створює складний психологічний фон для прийняття довгострокових фінансових зобов’язань, таких як іпотека.
Не скасування, але обережність: як змінюється поведінка покупця
Експерти підкреслюють, що мова йде не про колапс попиту, а про його якісну трансформацію.
«Поточна війна не блокує попит на ринку, але впливає на настрої. Вона діє як фон, який збільшує обережність і схильність до більш ретельного розрахунку ризиків»,
— пояснює Рафал Беньковські, експерт з аналізу порталу nieruchomosci-online.pl.
На практиці, як зазначає аналітик, це виражається в:
- Відкладенні рішень: Потенційні покупці частіше беруть «тайм-аут» для спостереження за ситуацією.
- Виборі безпечніших фінансових моделей: Перевага надається кредитам з більш високим початковим внеском або коротшим терміном, щоб знизити боргове навантаження.
- Прагматичному виборі об’єкта: У пріоритеті можуть опинитися менше, але більш бюджетне житло, яке легше обслуговувати у разі економічних потрясінь.
«Коли зростає почуття невизначеності, природним чином з’являється більша обережність»,
— резюмує Беньковські.
Портрет тривожності: старше покоління більш песимістичне
Дослідження виявило чіткий демографічний розкол. Страх розширення конфлікту найбільш виражений серед поляків старше 55 років (47%), тоді як серед молоді 18-24 років він майже на 20 процентних пунктів нижчий (29%). Аналогічний розрив спостерігається і в очікуваннях соціальних потрясінь: серед «55+» песимістами є 80%, а серед поляків до 34 років – 60%.
При цьому географічний фактор майже не відіграє ролі: побоювання однаково розділяють жителі великих міст і сільської місцевості.
Що це означає для українського бізнесу та інвесторів?
Для українських підприємців, що розглядають польський ринок нерухомості (як інвестиційний, так і пов’язаний з будматеріалами, послугами), ці дані – важливий сигнал.
- Розуміння клієнта: Споживач у Польщі став гіперчутливим до ризиків. Успішні пропозиції повинні робити акцент на стабільності, безпеці та фінансовій передбачуваності.
- Зміна трендів: Може зростати попит на сегмент оренди (як більш гнучкої альтернативи купівлі) та на об’єкти середньої та нижчої цінової категорії.
- Фактор вартості кредиту: Обережність у суспільстві може стримувати різке зростання процентних ставок, оскільки регулятору важливо не «перевантажувати» і без того нервовий ринок.
- Непрямий вплив на Україну: Стійкість польської економіки та ринку нерухомості критично важлива для українського експорту та для мільйонів українців, які живуть і працюють у Польщі. Їхнє фінансове благополуччя також залежить від місцевої економічної кон’юнктури. Для українського ринку нерухомості це також сигнал: інвестори, що шукають стабільності, можуть тимчасово переорієнтувати увагу на сусідні ринки, включаючи Польщу, що створює додаткову конкуренцію.
Таким чином, український фактор, залишаючись джерелом ризику, також робить польський ринок більш раціональним і розрахованим. А на такому ринку перемагають ті, хто краще за всіх вважає не тільки прибуток, але й ризики.
