Топ-10 платників податків Литви: Orlen лідирує, незважаючи на падіння платежів на 21%
Дмитро Ковальський | Dmytro Kovalskyi
1 min read
Державна податкова інспекція Литви оприлюднила рейтинг найбільших платників податків за 2025 рік. Перше місце, як і роком раніше, посів нафтопереробний завод Orlen Lietuva, хоча його відрахування впали на 21%. Друге місце з рекордним зростанням платежів на 28% посіла мережа АЗС Circle K. Усього в топ-10 увійшли компанії, які сплатили до бюджету від 139,6 до 415,6 млн євро (≈ $165,1–491,7 млн*).
Хто реально наповнює бюджет однієї з наших головних партнерок та союзниць у Європі та світі? Відповідь на це питання дає свіжий рейтинг, підготовлений на основі даних ДПІ Литви. Список лідерів красномовно свідчить про структуру литовської економіки: її драйверами залишаються енергетика, ритейл і, як не парадоксально, виробництво тютюнової продукції.
Подіум лідерів: падіння чемпіона і зліт аутсайдера
Нафтопереробний завод Orlen Lietuva (належить польському концерну PKN Orlen) зберіг перше місце, сплативши у 2025 році 415,6 млн євро (≈ $491,7 млн / ≈ 21,18 млрд грн*). Однак порівняно з 2024 роком його податкові відрахування скоротилися на 21% (107,3 млн євро).
Справжнім «податковим драйвером» року стала компанія Circle K Lietuva, яка керує мережею автозаправних станцій. Зробивши ривок з третього на друге місце, вона збільшила податкові платежі на 28% (82 млн євро), довівши їх до 375 млн євро (≈ $443,5 млн / ≈ 19,11 млрд грн*).
Топ-10: хто ще в лідерах?
Рейтинг, що враховує акциз і ПДВ, показує сталість тих самих галузей. Після двох лідерів до першої п’ятірки найбільших донорів бюджету увійшли:
- Третє місце: Okseta (торгівля нафтопродуктами) — 356,7 млн євро (≈ $422,0 млн / ≈ 18,18 млрд грн*).
- Четверте: Philip Morris Baltic (виробник тютюну для нагрівання) — 288,6 млн євро (≈ $341,4 млн / ≈ 14,70 млрд грн*).
- П’яте місце: KN Energies (державний оператор терміналів ЗПГ) — 287,4 млн євро (≈ $340,0 млн / ≈ 14,64 млрд грн*).
Замикають десятку лідерів компанії, що представляють переважно ритейл та фінансовий сектор:
- На шостому місці – група Sanitex, якій належить оптова мережа Promo Cash&Carry (250,1 млн євро / ≈ $295,9 млн*).
- На сьомому — роздрібна мережа Maxima LT, що належить компанії Vilniaus Prekyba (182,46 млн євро / ≈ $215,9 млн*).
- На восьмому — роздрібна мережа з продажу алкоголю MV GROUP Distribution LT (166,3 млн євро / ≈ $196,7 млн*).
- На дев’ятому – німецька роздрібна мережа Lidl Lietuva (150,7 млн євро / ≈ $178,3 млн*).
- Замикає десятку Swedbank, який минулого року внес до бюджету 139,57 млн євро / ≈ $165,1 млн*.
Як видно зі списку, після енергетичних гігантів і тютюнового монополіста основне податкове навантаження несуть мережі, що забезпечують щоденні потреби населення, що відображає структуру внутрішнього попиту в країні. Цей рейтинг корисний для українського бізнесу, що розглядає можливості партнерства або виходу на ринок Литви.
Про що говорить рейтинг: диверсифікація vs. залежність
Аналіз списку дозволяє зробити кілька важливих висновків про литовську, а через її призму — і про загальнобалтійську економічну модель:
- Сильна залежність від енергетики та сировини. Перші чотири місця в топі так чи інакше пов’язані з нафтопродуктами, що робить бюджет Литви вразливим до коливань світових цін на енергоносії.
- Ритейл як стабільний донор. Наявність у рейтингу п’яти роздрібних мереж (включаючи оптовика Sanitex) свідчить про високий рівень внутрішнього споживання та ефективну податкову дисципліну в цьому секторі.
- Парадокс «шкідливих звичок». Стійка присутність у топі тютюнового гіганта Philip Morris Baltic нагадує, що акцизні податки на тютюн залишаються одним із найнадійніших джерел доходів бюджету, попри офіційну політику здорового способу життя.
- Скромна роль фінансового сектору. Лише один банк, Swedbank, ледве входить до першої десятки, що може вказувати на особливості оподаткування банків або відносно скромні масштаби сектору.
Таким чином, економіка Литви демонструє ознаки як розвиненого споживчого ринку (потужний ритейл), так і збереження залежності від традиційних, волатильних галузей. Успішне залучення високотехнологічних компаній, які могли б зайняти місця в подібному рейтингу, залишається для країни стратегічним завданням.
Урок для України
Для українського податкового відомства та бізнесу литовський рейтинг — це не просто цікава статистика. Це демонстрація того, як виглядає податкова дисципліна в країні, що вже пройшла шлях євроінтеграції. Прозорість та публічність таких даних зміцнюють довіру суспільства до системи. Крім того, список чітко показує, які галузі можуть стати основними донорами бюджету в середньостроковій перспективі після стабілізації ситуації — енергетика, логістика, сільгосппереробка та ритейл.
Головне питання для України: чи зможемо ми побудувати податкову систему, в якій найбільші компанії будуть не приховувати доходи, а пишатися своїм місцем у подібному рейтингу?
*Примітки: Курси, використані для розрахунків: 1 EUR = 1,1826 USD (середній ринковий курс на 04.02.2026), 1 EUR = 50,9502 UAH (офіційний курс НБУ на 04.02.2026). Вказані еквіваленти у доларах США та гривнях наведені для розуміння масштабів і носять довідковий характер, не є фінансовою рекомендацією.
