«Зелена» сталь із Давосу: «Метінвест» тестує в Італії модель для відбудови України
Дмитро Ковальський | Dmytro Kovalskyi
1 min read
Як зруйнована війною українська металургія може не просто відбудуватися, а стати світовим лідером у виробництві «зеленої» сталі? Відповідь на це питання гендиректор «Метінвесту» Юрій Риженков дав в інтерв’ю CBS News на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, представивши стратегію, яка вже тестується в Європі.
Сталь як новий стійкий тренд
В суспільній свідомості сталь часто асоціюється з «брудним» виробництвом, але саме вона може стати ключовим матеріалом зеленого майбутнього. Про це заявив гендиректор «Метінвесту» Юрій Риженков у Давосі.
«Сталь — це найбільш придатний до переробки матеріал: її можна переробляти на 100% і використовувати знову і знову. У поєднанні з низьковуглецевим виробництвом вона може стати справді стійким матеріалом», — підкреслив Риженков.
За його оцінкою, світові запаси залізної руди, включаючи українські, забезпечують індустрії перспективу більш ніж на 100 років. А перехід до низьковуглецевої та вуглецево-нейтральної сталі — це не екологічна примха, а прямий шлях до нових ринків і застосувань, що відповідають глобальним трендам ЄС.
Для України, яка прагне членства в ЄС, така трансформація металургії є критично важливою для збереження конкурентоспроможності та доступу до європейських ринків у повоєнний період, що визначатиме економічне майбутнє країни.
Італійський прототип для українського відродження
Головний виклик для компанії зараз — неможливість масштабних інвестицій в Україні через війну. Але цей виклик перетворюється на стратегічну можливість. «Метінвест» створює модель майбутнього за кордоном.
Ключовим проектом, за даними компанії, став Metinvest Adria в італійському П’ємбіно. Цей завод, який має стати одним з найсучасніших в Європі, і є тим самим прототипом.
«Цей пілотний проект ми плануємо використовувати як прототип для відновлення та модернізації наших українських потужностей після війни», — зазначив Риженков.
Таким чином, європейський майданчик стає випробувальним полігоном і зразком для повоєнної трансформації всієї української металургії.
Вижити, щоб відбудувати: як компанія тримається в умовах війни
Риженков відкрито визнав масштаб втрат: два найбільші комбінати в Маріуполі були повністю зруйновані, компанія втратила майже половину бізнесу. Відповіддю стала повна перебудова логістики, адаптація ланцюгів постачання та фокус на безпеці персоналу.
Але ще більш вагомим став внесок у оборону. Голова «Метінвесту» докладно розповів про роль акціонера Ріната Ахметова та створеного ним «Сталевого Фронту».
«Ми, мабуть, є найбільшим донором Збройних сил. За останні чотири роки на підтримку українського народу та війська «Метінвест» передав понад 200 млн доларів, і половина цієї суми спрямована на потреби Сил оборони», — зазначив Риженков.
Компанія виробляє для армії сталеві підземні госпіталі, захисні екрани, плити для бронежилетів. Це, за словами CEO, не лише вагома підтримка, але й потужний мотиваційний фактор для колективу.
Інвестиції в людей: підготовка кадрів для майбутнього
Паралельно з оборонними завданнями «Метінвест» вже готує фундамент для повоєнного ривка. З 2022 року працює перший в Україні приватний гірничо-металургійний університет «Метінвест Політехніка», що пропонує десятки освітніх програм — від бакалаврату до докторантури.
Це пряма інвестиція в кадровий резерв, який втілюватиме в життя модель «зеленої» металургії у відновленій Україні.
Підсумок: стратегія ясна, незважаючи на всі ризики
Позиція «Метінвесту», озвучена на головній світовій бізнес-майданчиці, чітка і стратегічно вивірена: навіть в умовах війни компанія не просто виживає, а формує образ майбутнього. Майбутнього, в якому українська сталь, вироблена за найсучаснішими та екологічними технологіями, знову стане конкурентоспроможним глобальним брендом, а її виробництво — драйвером відновлення економіки.
Це послання особливо важливе для іноземних партнерів та інвесторів, які в Давосі оцінюють не лише поточні ризики, а й довгострокові перспективи співпраці з Україною. Так, наприклад, міністр державних активів Польщі Войцех Бальчун, виступаючи на форумі, відзначив інтерес своєї країни та її бізнесу до участі у відбудові нашої республіки, оцінивши при цьому загальний обсяг необхідних інвестицій у 506 мільярдів євро на період до 2034 року.
