Пам’ятаєте час, коли похід у кіно був подією? Купували квитки заздалегідь, стояли в черзі за попкорном, а потім три дні обговорювали фільм на роботі. Сьогодні все інакше. Стрімінги душать традиційні кінотеатри, ціни на квитки кусаються, а часу в людей дедалі менше. Але, як виявляється, не для всіх.
Свіже дослідження американської компанії Fandango вирішило подивитися, хто ж сьогодні взагалі ходить у кіно і навіщо. Опитали 7000 дорослих американців. З них понад п’ять тисяч визнали себе кіноманами — тобто за останній рік сходили в кіно хоча б один раз. І результати виявилися несподіваними навіть для маркетологів. Для України, де кінотеатри поступово відновлюють роботу після 2022 року, ці дані допомагають зрозуміти, на яку аудиторію робити ставку в майбутньому.
Виявилося, що покоління Z (зумери) сьогодні не просто ходить у кіно — вони роблять це найчастіше і витрачають найбільше грошей. Причому причини в них зовсім інші, ніж у їхніх старших братів і сестер із покоління міленіалів. Ходімо по цифрах.
Хто скільки разів був у кіно за останній рік
Цифри такі. 87% покоління Z подивилися хоча б один фільм у кінотеатрі за останні 12 місяців. У міленіалів — 82%. У покоління X — 70%. У бейбі-бумерів — 58%. Розрив між зумерами та бабусями з дідусями — майже 30 процентних пунктів. Це, якщо чесно, величезна різниця.
За частотою відвідувань картина схожа. У середньому зумери та міленіали вибираються в кіно близько семи разів на рік. Покоління X — 6,1 раза. Бумери — 5,7. Здається, що різниця копійчана. Але для мереж кінотеатрів кожен додатковий похід на людину — це мільйони доларів касових зборів. Подробиці дослідження публікує Variety.
Навіщо вони туди йдуть — і тут розходяться шляхи
Найцікавіше почалося, коли респондентів запитали про мотивацію. Міленіали, за даними опитування, сприймають похід у кіно як спосіб втекти від повсякденної рутини. І це дуже схоже на правду. Іпотека, робота, діти, нескінченний список справ — сеанс у темній залі стає маленькою терапією.
А от зумери дивляться на це інакше. Для них кіно — це насамперед соціальна активність. Зустрітися з друзями, вийти з дому (так-так, вони теж втомлюються від екранів), обговорити фільм одразу після сеансу, а не в листуванні через два дні. Серед зумерів ключовими мотивами також назвали широкий вибір фільмів і бажання вийти з чотирьох стін.
А що з поколінням старшим? Покоління X пояснює зниження своїх походів цінами на квитки, нестачею цікавих прем’єр і тим, що вдома на стрімінгах зараз якість майже як у кінотеатрі. Чесно кажучи, вони багато в чому мають рацію.
Що заважає всім без винятку
Незважаючи на різницю у віці та мотивах, проблеми в усіх однакові. Люди скаржаться на три речі. Перше — складно узгодити розклад із родиною чи друзями. Друге — нестача вільного часу. Третє — квитки за прийнятною ціною знайти дедалі важче.
І тут є тривожний дзвіночок для всієї індустрії. Поточна відвідуваність кінотеатрів досі на 20% нижча за допандемічний рівень 2019 року. Одна з головних причин — менше стало нових релізів. Голлівуд досі не відновив виробництво після страйків сценаристів і акторів, а стрімінги перетягнули на себе частину прем’єр.
Що все це означає: мій короткий розбір
Якщо відкинути цифри й подивитися на картину загалом, висновок досить простий. Кінотеатри сьогодні тримаються на двох стовпах. Перший — зумери, які ходять за компанію та гострими відчуттями. Другий — міленіали, які ходять, щоб відпочити від реальності. Обидві групи поки рятують кінобізнес від повного колапсу.

Але є й системна проблема. Покоління X і бумери поступово відвалюються. І якщо їх не повернути — а повернути їх можна лише цінами та якісним контентом, — то кінотеатри ризикують перетворитися на суто молодіжні тусовки. Це не погано і не добре. Це просто інший бізнес.
Особисто я, дивлячись на ці цифри, відчуваю легкий оптимізм. Так, відвідуваність нижча, ніж до ковіду. Але той факт, що молодь все ще вибирається з дому і платить за квитки, — непоганий знак. Отже, кіно як досвід ще не померло. Просто змінилося. Як і все навколо.
