Туреччина отримає $6,75 млрд на міжконтинентальну залізницю: подробиці та карта проєкту

25 лютого 2026, Стамбул. Є проєкти, які змушують по-новому поглянути на карту. Північна окружна залізниця в Туреччині — саме такий випадок. Міністр транспорту та інфраструктури Туреччини Абдулкадир Уралоглу оголосив про попередню домовленість з шістьма міжнародними фінансовими організаціями на суму 6,75 млрд доларів (близько 292 млрд грн)**. Це найбільший залізничний проєкт Туреччини із зовнішнім фінансуванням, і він здатний змінити логістику не лише Стамбула, а й усього регіону між Азією та Європою.

Список кредиторів виглядає як збірна світових фінансових інститутів: Світовий банк, Азійський банк інфраструктурних інвестицій, Азійський банк розвитку, Ісламський банк розвитку, Міжнародний фонд розвитку ОПЕК та Європейський банк реконструкції та розвитку. Шістка серйозних гравців, які рідко збираються разом заради одного проєкту. Отже, проєкт того вартий.

Що побудують і навіщо

Йдеться про лінію завдовжки 125 кілометрів, яка з’єднає європейську та азійську частини Стамбула, два головні аеропорти міста та пройде через міст султана Селіма Явуза. Маршрут: промзона Гебзе на азійському боці — аеропорт Сабіхи Гьокчен — міст султана Селіма Явуза — аеропорт “Стамбул” — Халкали на європейському боці. Як повідомляє прес-служба міністерства, ця лінія знизить навантаження на існуюче сполучення Мармарай (підземний тунель між континентами) і вперше з’єднає два аеропорти напряму.

«Ми плануємо завершити тендерний процес цього року і розпочати роботи після передачі будівельного майданчика»,

— цитує міністра відомство.

За словами Ураоглу,

«завдяки цій лінії зменшиться навантаження на перевезення вантажів і пасажирів через Мармарай, а аеропорт “Стамбул” та аеропорт “Сабіхи Гьокчен” у різних частинах міста вперше будуть безпосередньо з’єднані залізницею».

Зараз дістатися з одного в інший — цілий квест з пересадками. Після запуску проєкту це стане звичайною поїздкою залізницею.

Масштаб будівництва вражає:

«У рамках проєкту буде збудовано 44 тунелі загальною протяжністю 59,1 км та 42 мости загальною протяжністю 22,4 км»,

— заявив міністр. Тобто більше половини лінії (81,5 км зі 125) пройде або під землею, або мостами. Це не просто дорога, а найскладніша інженерна споруда.

Цифри, які вражають

Після завершення будівництва лінія зможе перевозити 33 млн пасажирів та 30 млн тонн вантажів на рік. Це серйозні обсяги. Для порівняння: Мармарай, який зараз є основним залізничним коридором між континентами, працює на межі пропускної спроможності. Нова лінія не просто розвантажить його, а створить альтернативний маршрут для вантажних поїздів, що прямують з Азії до Європи і назад.

Міністр назвав це початком «нової ери в логістиці», додавши, що «залізнична лінія через міст султана Селіма Явуза значно підвищить здатність Туреччини у залізничних перевезеннях між Азією та Європою».

Зазвичай до таких гучних заяв ставишся з обережністю, але тут цифри справді вражають. 30 млн тонн вантажів на рік — це приблизно 10% від всього вантажообігу між Туреччиною та ЄС. І це лише по одній лінії.

Що це означає для Туреччини та сусідів

Туреччина давно намагається стати транспортним хабом між Європою, Азією та Близьким Сходом. Географічно вона для цього створена: контроль над протоками, близькість до Балкан, Кавказу та арабського світу. Але інфраструктура відставала від амбіцій. Цей проєкт — спроба закрити розрив.

Для бізнесу це означає прискорення поставок, зниження витрат і нові логістичні маршрути. Для пасажирів — комфортний зв’язок між двома аеропортами, які зараз знаходяться по різні боки протоки. А для інвесторів — сигнал, що Туреччина готова вкладатися в інфраструктуру серйозно, залучаючи найкращі міжнародні інститути.

До речі, про міжнародні інститути. Наявність у пулі кредиторів Азійського банку інфраструктурних інвестицій та Ісламського банку розвитку говорить про те, що проєкт розглядається не як локальний, а як такий, що має значення для всього регіону. Азійські гроші йдуть туди, де бачать перспективу.

Деякі експерти зазначають, що це найбільший залізничний проєкт Туреччини із зовнішнім фінансуванням. Зазвичай такі масштабні будівництва тягнуть роками, задіюючи бюджетні кошти. Тут же шість міжнародних організацій готові дати гроші вперед, під чіткий план та інженерні рішення.

Коли чекати і з якими ризиками

Міністр Ураоглу заявив, що тендерний процес планують завершити цього року, а роботи розпочнуться після передачі будівельного майданчика. Оптимістичний сценарій — початок будівництва у 2027 році. Песимістичний — затягування тендерів, суперечки з підрядниками, стандартний набір для мегапроєктів.

Особливість цього проєкту в тому, що 44 тунелі та 42 мости на 125 км траси — це технічно складно і дорого в обслуговуванні. Будь-яка аварія на такому об’єкті може паралізувати рух на тижні. Але, з іншого боку, саме такі виклики змушують інженерів вигадувати рішення, які потім стають стандартом для галузі.

Що отримають пасажири та вантажовідправники

Для пасажирів головний плюс — зв’язка двох аеропортів. Зараз трансфер між Сабіхою Гьокчен і новим аеропортом Стамбула — це або таксі за півтори години (у пробках), або громадський транспорт з трьома пересадками. Після запуску дороги це стане поїздкою з однією пересадкою або взагалі прямим сполученням, якщо пустять експреси.

Для вантажовідправників важливіше інше. Промзона Гебзе — це найбільший індустріальний кластер на азійському боці. Звідти товари їдуть до Європи через міст і далі залізницею. Зараз логістика там зав’язана на автотранспорт, що дорого і повільно. Залізниця дасть стабільність і передбачуваність термінів доставки.

Український контекст: чому вчитися

Для України цей проєкт корисний як мінімум з двох точок зору. По-перше, досвід залучення шести різних фінансових інститутів до одного проєкту — це майстер-клас зі структурування угод. Нам це знадобиться, коли почнемо масово залучати гроші на відновлення.

По-друге, сам підхід до інфраструктури: не просто “побудувати дорогу”, а вписати її в існуючу мережу, з’єднати аеропорти, промзони, житлові райони, продумати вантажну та пасажирську логістику як єдине ціле. У нас поки часто будують “окремо”, а потім дивуються, чому ніхто не їздить.

Ну і по-третє, 33 млн пасажирів на рік — це орієнтир. Якщо Стамбул з його 16-мільйонним населенням може генерувати такий пасажиропотік на одній лінії, то й у наших міст-мільйонників є потенціал. Питання в якісному плануванні і, звичайно, в грошах.

Нещодавній досвід із турецькими замовленнями для British Steel показує, що Туреччина активно розвиває залізничну інфраструктуру і готова закуповувати матеріали по всьому світу. Для українських виробників металу та рейок це потенційний ринок збуту — якщо, звичайно, ми зможемо запропонувати конкурентну ціну та якість. Вже зараз українські компанії можуть вивчати тендерну документацію та шукати партнерів для кооперації.

Стратегічне значення для регіону

Не будемо забувати, що Туреччина контролює протоки. Через Босфор і Дарданелли йде величезний потік вантажів з Чорноморського регіону до Середземномор’я і далі. Залізниця, яка зв’яже азійську та європейську частини Стамбула в обхід перевантаженого Мармарая, створить новий транзитний коридор. Для країн Чорноморського басейну, включаючи Україну, це означає додаткові можливості для експорту своєї продукції до Європи та Азії.

Коли безпекова ситуація стабілізується і порти запрацюють на повну, саме такі маршрути стануть основою для швидкого відновлення торгівлі. Українське збіжжя, руда та металопродукція зможуть рухатися до споживача цим новим, більш ефективним шляхом.

Туреччина давно грає роль моста між Сходом і Заходом. Тепер у цього моста з’явиться надійна залізнична опора. 44 тунелі та 42 мости на 125 кілометрах — це не просто інженерний подвиг. Це символ того, що навіть в епоху криз і турбулентності світ продовжує будувати. Буквально. І ці будівництва створюють нову реальність, у якій відстані скорочуються, а можливості — розширюються.

Не підсумок, а початок розмови

Підписані меморандуми — це ще не гроші на рахунках, а домовленості — не гарантія завершення будівництва. Але сам факт, що шість міжнародних організацій готові вкласти майже 7 млрд доларів у залізницю в Туреччині, говорить про багато що. Світ продовжує інвестувати в інфраструктуру, незважаючи на всі кризи. Тому що дороги, мости та тунелі — це не просто бетон і рейки. Це зв’язність, економічне зростання і майбутнє.

Для Туреччини цей проєкт — не просто транспортна артерія, а геополітична заявка. Можливість контролювати вантажопотоки між континентами, впливати на логістику, залучати інвестиції. Для міжнародних банків — можливість брати участь у формуванні нової інфраструктурної карти Євразії. Для пасажирів — комфорт та економія часу. А для нас, спостерігачів, — чергове нагадування про те, як інфраструктурні проєкти змінюють світ навколо нас.

А майбутнє, як відомо, настає швидше, ніж ми думаємо. І коли новими тунелями підуть перші поїзди, ми згадаємо сьогоднішній день як точку відліку нової логістичної ери на стику двох континентів. Ери, в якій в України теж знайдеться місце, якщо ми правильно вибудуємо свою транспортну політику і зуміємо інтегруватися в ці нові маршрути.

*Джерело фотографій, використаних у матеріалі: uab.gov.tr, freyssinet.com, YouTube.

**Конвертація в гривню виконана за курсом на 25 лютого 2026 року (1 USD = 43.2648 UAH). Отримані суми є приблизними і мають довідковий характер. Для точних розрахунків використовуйте наш конвертер валют.